Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
спертися — див. спиратися … Український тлумачний словник
спертися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
опора — и, ж. 1) Те, на що спираються або на що можна спертися. || Предмет, який підтримує кого , що небудь у певному положенні, підпирає когось, щось. 2) спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі… … Український тлумачний словник
позлягати — а/ємо, а/єте, док. Злягти, спертися на кого , що небудь (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
попідпиратися — а/ємося, а/єтеся, док., чим, на що. Спертися на що небудь (про багатьох) … Український тлумачний словник
поспиратися — а/ємося, а/єтеся, док. Спертися на що небудь (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
припертися — ру/ся, ре/шся, док. 1) Прихилившись до якої небудь опори, спертися. 2) фам. Прийти, прибути (несхвально). 3) Пас. до припирати 1 4) … Український тлумачний словник
спершись — Дієприсл. до спертися … Український тлумачний словник
опора — I 1) (те, на що спираються / на що можна спертися), підпора, опертя 2) (частина споруди / машини для підтримання несних конструкцій, пристроїв тощо), підпора, стовп, стояк; бик перев. мн. (масивні опори, на яких тримається міст); пілерс (стояк,… … Словник синонімів української мови
